МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ
РАДІУСІВ ЗОН УРАЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧУВАНИМИ ТЕПЛОВИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ
Розрахунок проводиться згідно методики, наведеної у :
- ДСТУ Б В.1.1-36:2016. Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- Справочник по пожарной безопасности и противопожарной защите на предприятиях химической и нефтехимической промышленности – Химия, 1975 г.
Початковими умовами є полум‘яне горіння та випромінювання факелу в необмеженому об‘ємі. Передача променевої енергії від полум‘я в напрямку суміжних об‘єктів проходить без контакту полум‘я чи гарячих продуктів згорання з об’єктами тільки завдяки випромінювання.
1. Теплове випромінювання полум‘я джерела пожежі характеризується інтенсивністю дії випромінювання на об‘єкт та визначається по класичній формулі теплопередачі
де
|
І |
- падаючий тепловий потік; |
|
qф |
- поверхнева щільність власного випромінювання факелу; |
|
φ |
- коефіцієнт опромінювання; |
|
εф |
- ступінь чорноти факелу; |
|
С0 |
- стала Стефана-Больцмана, що дорівнює 5,6710-8 Вт/(м2К4) |
|
Тф |
- середньоповерхнева абсолютна температура факела полум‘я |
|
τ |
- коефіцієнт пропускання атмосфери |
2. Полум‘я має досить складну форму, що змінюється з часом, та може бути в формі кулі, конуса, циліндра, також на інтенсивність теплового випромінювання впливає форма, уклін та висота полум‘я, а також розташування об‘єкта, який нагрівається, відносно джерела пожежі, тому для практичних розрахунків інтенсивності дії випромінювання на об‘єкт може застосований апроксимований вираз, що наведений нижче.
де qп – питома теплота пожежі, що дорівнює
де
|
q0 |
- питома теплота згорання речовини, кДж/кг |
|
νм |
- масова швидкість вигорання, кг/(м²с) |
|
r |
- відстань від вісі полум‘я, м |
|
D |
- діаметр джерела горіння, м |
3. Радіуси зон ураження r передбачуваними тепловим випромінюванням qсу можна виразити
де qсу – інтенсивність теплового випромінювання ступеню ураження (згідно класифікації зон ураження).